ПЛАН

1.    Програмне забезпечення Turbo Pascal (version 7.0).

2.    Інтерфейс програми. Меню.

3.    Оператори мови Pascal.

4.    Оператор (for; repeat; while; write; read).

 

1. Мова програмування Паскаль, названа на честь французького філософа і математика Блеза Паскаля (1623 - 1662), була вперше створена швейцарцем Ніклаусом Віртом, який працював на кафедрі інформатики Стенфорського університету. Широке ж поширення він одержав тільки через багато років після розробки діалекту Турбо Паскаль широко відомої і донині фірмою Borland International.

У першій версії були об'єднані швидкий компілятор і редактор тексту, а так само додане могутнє розширення.

У версії Turbo Pascal 3.0 крім старих функцій до нової мови був доданий набір супутніх програм (так званих "Tools"), що дозволили зробити програми, написані на Турбо Паскалі, максимально компактними по обсягу і легкими для читання і редагування. Можливості вбудованого текстового редактора були значно розширені, завдяки його тісному зв'язку з пакетом WordStar.

Турбо Паскаль 4.0, що з'явився пізніше, дозволяв працювати з компілятором, що не має обмежень, закладених у попередній версії. Ця версія вже дозволяла розробляти на Турбо Паскалі великі програмні продукти.

У ще одну нову версію мови, цього разу позначену "5.0", був убудований відладчик, що значно полегшив пошук і виправлення помилок у тексті програми, а так само апарат перекриттів, прискорюючих роботу програм і підтримка розширеної пам'яті. Ця версія цілком забезпечувала роботу програм у графічному стандарті VGA.

Версія Turbo Pascal 5.5 мала небагато змін, що були спрямовані, в основному, на поліпшення технічних характеристик програмного пакета. Важливим же нововведенням з'явилася теоретична реалізація концепції об’єктно-орієнтованого програмування.

Кардинально новим з'явилася мова Turbo Pascal 6.0. У ній стало можливим практично застосовувати концепцію обєктно-орієнтованого програмування. Це дозволило створювати програми, що могли б вирішувати прикладні задачі користувача. Був уперше введений багатовіконний інтерфейс і підключене миша, що значно полегшує роботу користувача.

     Нарешті, у 1992 році все та ж фірма Borland International випустила Turbo Pascal 7.0. Тут було застосовано виділення різними кольорами елементів структури програми, зовсім новий компілятор і новий інтерфейс.

Для початку роботи з Турбо Паскаль зручніше за все надійти в такий спосіб:

1.                 Запустити Norton Commander;

2.                 Зайти в каталог, у якому планується зберігати файли з вихідними текстами програми, а також допоміжні файли вашої прграмми;

3.                 Викликати гаряче меню Norton Commander (натиснувши клавішу F2);

4.                 Вибрати рядок "Turbo Pascal 7.0";

Якщо у вас уже є деякий файл із вихідним текстом програми (файл із розширенням pas), з яким ви хочете продовжити роботу, то досить навести на нього покажчик Norton Commander і натиснути Enter. У цьому випадку запуститься Turbo Pascal і відразу відкриється текст обраної вами програми.

В програмі Turbo Pascal: один екран - це текстовий екран редактора Turbo Pascal і другий екран - це екран рішень, доступ до якого необхідний, щоб побачити результати рішення задачі. І здійснюється він одночасним натисканням двох клавіш: Alt+F5. Повернення до текстового екрана по натисканню клавіші F5.

Знайдіть у лівому верхньому куті клавіатури клавішу "Esc". Натисніть на неї. Ви видалите біле вікно "About" з довідковими зведеннями про транслятор, що лежить поверх синього вікна Turbo Pascal'я. Перед Вашим поглядом з'явиться чисте поле редактора Turbo Pascal у покірливому чеканні вихідного тексту першої програми. Занесіть сюди вихідний текст початкової програми з попереднього уроку і запишіть його в довгострокову пам'ять комп'ютера для надійного збереження.

     Проробимо це й одержимо наступне вікно:

Текст програми набраний. Самий верхній перший рядок вікна це рядок найменувань. Вона містить найменування: головної програми TURBO.exe, файлового менеджера FAR. Найменування вихідного тексту програми мовою Pascal noname00.pas дано в 3-їй рядку вікна Turbo Pascal. З обліком того, що Ви ще не дали найменування файлу з вихідним текстом програми на Паскале, тут поки що записано noname00.pas, тобто програма без імені. Адже назва дається програмі при записі її вихідного тексту на диск. Займемося цим зараз.

2. Оператором називається пропозиція мови програмування, що задає повний опис деякої дії, який необхідно виконати. Основна частина програми мовою Турбо Паскаль являє собою послідовність операторів. Роздільником операторів служить крапка з коми. Оператори, не утримуючих інших операторів, називаються простими. До них відносяться оператори присвоювання, безумовного переходу, виклику процедури, порожній. Структурні оператори являють собою конструкції, побудовані з інших операторів по строго визначених правилах. Ці оператори можна розділити на три групи: складеного, умовні і повтору.

Оператор присвоювання

Оператором називається пропозиція мови програмування, що задає повний опис деякої дії, який необхідно виконати. Основна частина програми мовою Турбо Паскаль являє собою послідовність операторів. Роздільником операторів служить крапка з коми. Оператори, не утримуючих інших операторів, називаються простими. До них відносяться оператори присвоювання, безумовного переходу, виклику процедури, порожній. Структурні оператори являють собою конструкції, побудовані з інших операторів по строго визначених правилах. Ці оператори можна розділити на три групи: складеного, умовні і повтору.

Оператор виклику процедури

Оператор виклику процедури служить для активізації стандартної процедури чи процедури, визначеної користувачем. Стандартні процедури знаходяться у файлах, що підключаються модулем і для їхнього використання досить вказати ім'я процедури, і якщо необхідно додаткові параметри. Для того, щоб викликати свою процедуру, її для цього треба описати перед початком програми (begin), а потім уже використовувати.

Наприклад, ClrScr; {Виклик стандартної процедури очищення екрана}.

Оператор безумовного переходу

Оператор безумовного переходу (go to) означає «перейти до» і застосовується у випадках, коли після виконання деякого оператора треба виконати не наступний один по одному, а якою-небудь іншою, відзначеною міткою, оператор. Загальний вид: go to <мітка>.

Мітка з'являється в розділі опису міток і складається з імені і наступного за ним двокрапки. Ім'я мітки може містити цифрові і буквені символи, максимальна довжина імені обмежена 127 знаками. Роздягнув опису міток починається зарезервованим словом Label, за яким випливає ім'я влучні.

Приклад.

Program primer;
Label 999, metka;
Begin
…...
Go to 999;
…
999: write (‘ Ім'я’);
…
Go to metka;
…...
Metka: write(‘Прізвище’);
…
end...

Використання безумовних передач керування в програмі вважається теоретично надлишковим і зазнає критики, тому що сприяє створенню малозрозумілих і трудномодифицируемих програм, що викликають складності при налагодженні. Тому рекомендується мінімальне використання оператора безумовного переходу з дотриманням наступних правил:

·                     Варто прагнути застосовувати оператори переходу для передачі керування тільки вниз (уперед) по тексту програми;

·                     Відстань між міткою й оператором переходу на неї не повинно перевищувати однієї сторінки тексту (чи висоти екрана дисплея).

Порожній оператор

Порожній оператор не містить ніяких символів і не виконує ніяких дій. Використовується для організації переходу до кінця блоку у випадках, якщо необхідно пропустити трохи операторів, але не виходити з блоку. Для цього перед зарезервованим словом end ставляться мітка і двокрапка, наприклад:

Label m;
…
begin
…
go to m;
…
m:
end;

 

3.  В  Turbo   Pascal  оператори поділяються на прості та структурні. До простих операторів відносяться: -  оператор  присвоєння (:=); -  оператор  безумовного переходу (goto); -  оператор  звертання до процедури (функції). Структурними  операторами  називаються такі, що складаються з інших операторів.

До них відносяться: - складний  оператор  - представляє собою набір операторів, що поміщені в операторні дужки (begin - end); - умовний  оператор  (if); -  оператор  вибору (case); - оператори циклу (repeat, while, for); -  оператор  приєднання (with). Усі вищеописані елементи алфавіту мови програмування складаються з окремих символів. В якості символів, що складають елементи алфавіту, в  Turbo   Pascal  можна використовувати більшість символів, що входять в стандартну ASCII-таблицю.

Заборонено використовувати символи розширеної ASCII-таблиці, тобто символи з кодами від 128 до 255, а також символи: (&), (!), (%), (~), ("). Ці символи можна використовувати лише в якості коментарів та в текстових стрічках, які беруться в одинарні лапки (").

 

Використана література:

1.     Аладьев В.З. Тупло В.Г. Turbo Pascal для всех. -К.: Техника, 1993. -176с.

2.     Бартків А.Б. та ін.Турбо Паскаль: Алгоритми і програми. -К.: Вища школа, 1992.

3.     Джонс Ж., Харроу К. Решение задач в Турбо Паскаль. -М.:Финансы и статистика, 1991. -720с.

4.     Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Интерфейс современной программной системы Турбо Паскаль 7.0. -К.: Информсистема-сервис, 1994. -416с.