У Концепції модернізації російської освіти на період до 2010 року поставлено важливе завдання: Підготувати підростаюче покоління до життя в швидко мінливому інформаційному суспільстві, в світі, в якому сильно прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, в безперервному підвищенні кваліфікації. І ключову роль у вирішенні цих завдань відіграє володіння сучасною людиною інформаційними і комунікаційними технологіями.
В даний час існують ключові параметри інформатизації освіти, наприклад кількість комп'ютерів на одного учня, число шкіл, оснащених комп'ютерами, Інтернетом, питома вага електронних навчальних посібників у загальному наборі навчальних засобів, кількість годин роботи за - комп'ютером і в Інтернеті для учня, Вчителя і т.д. Насправді всі параметри одночасно не можуть бути використані в умовах сільської загальноосвітньої школи, у якої є своя специфіка.
Стратегія розвитку сільської школи невіддільна від проблем російської загальноосвітньої школи, проте, через соціальних і економічних особливостей має яскраво виражену специфіку. Недостатнє матеріально-технічне і кадрове забезпечення у поєднанні зі значною кількістю малокомплектних навчальних закладів створює значні труднощі в розробці концепції професійного самовизначення сільських школярів.
За даними Міністерства освіти Республіки Башкортостан, в республіці діють 450 міських та 2814 сільських шкіл, тобто на селі знаходяться 86% шкіл. Президент РБ М.Г. Рахімов на серпневому нараді 1996 виділив наступну особливість роботи сільських шкіл: "Вона відірвана від великих промислових і духовних центрів, в ній часом бракує сучасних засобів навчання. Та й у змісті своєї діяльності вона втратила в значній мірі свою специфіку і стала орієнтуватися на зміст діяльності міської школи, що, безумовно, негативно позначилося на розвитку сільської школи, на її традиціях, привело їх до деформації. Тут чимало проблем з кадрами педагогів ".
Застосування сучасних інформаційних технологій в освіті створює сприятливі умови для формування особистості учнів і відповідає запитам сучасного суспільства. Незважаючи на те, що комп'ютер міцно увійшов у життя і йому належить майбутнє, у вирішенні питання комп'ютеризації та інформатизації сільських шкіл значного перелому на краще не відбулося. І це пов'язано з низкою об'єктивних і суб'єктивних причин.
Що з себе являє сільська школа? Навчально-виховна робота з сільськими школярами проводиться у специфічній, що відрізняється від міської середовищі, обумовленої особливостями менталітету, виробничої діяльності та побуту населення, а також задачами підготовки свідомих трудівників сільського господарства.
І. Чечель вважає, що на відміну від міських однолітків сільський учень не має можливості навчатися в різних школах з просунутим рівнем освіти, отримувати консультації у репетиторів, навчатися на підготовчих курсах у вузах.
Безперечно, потрібно прагнути до того, щоб рівень орієнтації на продовження освіти, ступінь розвитку пізнавального інтересу, обсяг функціональних умінь, інформаційна компетентність учнів сільських шкіл не були нижче, ніж в учнів міських.
Розмірковуючи над станом і перспективами варіативного освіти на селі, дослідники (М. Є. Астаф'єва, Т. А. Антюфєєва, Н. К. Солопова), розглядаючи об'єктивні фактори, що впливають на навчально-виховний процес в сільській школі, назвали наступні:
-Сільська школа в цілому сьогодні не орієнтована безпосередньо на потреби своїх конкретних споживачів (учнів, суспільства в цілому), не дає школярам реальних можливостей вибору обсягу та якості освіти, його профілю відповідно до здібностей, схильностями і планами; рівень навченості учнів сільських шкіл, Особливо з нечисленним контингентом і мало комплектних, значно нижче, ніж у міських, і, як наслідок, рівень доступності вищої освіти для цієї категорії абітурієнтів різко знижується; обмежені можливості сільської школи та організації допрофесійної підготовки школярів.
Аналізуючи висловлювання дослідників про проблеми сільської школи, ми вважаємо, що найголовніший недолік сільської школи - це слабкий розвиток інформаційних і функціональних вмінь учнів. Зокрема, це стосується навичок роботи з книгою, проведення розумових операцій класифікації, аналізу та синтезу, порівняння та протиставлення, знаходження причинно-наслідкових зв'язків, встановлення зв'язків з раніше вивченим матеріалом. Відзначимо, що багато учнів зазнають труднощів при самостійній роботі з текстом, пошуку й використанні додаткової літератури, для роботи зі словниками.
В цілому це призводить до того, що у доросле життя виходить людина, який не вміє витягати і використовувати інформацію, застосовувати свої знання в потрібних ситуаціях, формулювати висновки, знаходити визначення, використовувати терміни і т.д., тобто не володіє функціональними вміннями.
Особливості освітнього процесу в сільських школах істотно впливають на формування інформаційно-функціональної компетентності учнів. Так, мала кількість учнів у класах сільських шкіл, як правило, негативно впливає на розвиток культури мовлення та комунікативних навичок учнів. Зі зменшенням числа постійно взаємодіючих учнів їхнім розмовна мова істотно збіднюється, розширення кругозору сповільнюється, звужується сфера повсякденних інтересів, повільніше накопичується життєвий досвід. Наіболее це проявляється у затримці уміння ясно і чітко висловлювати свої думки, у погіршенні запам'ятовування змісту навчального матеріалу.
Соціальне замовлення сучасного інформаційного суспільства з інформатизації системи освіти і формування інформаційно-функціональної компетентності учнів, які вступають у життя, реалізується в розробці шкільного курсу "Інформатика".
Освітня область "Інформатика" покликана стати органічним ланкою в системі виховання, підготувати учнів до самостійного життя, пов'язаної з творчої і перетворюючої діяльністю, до професійного самовизначення і подальшого оволодіння випускниками школи різними професіями.
Основною метою інформаційної освіти є формування інформаційно-функціональної компетентності, яка передбачає оволодіння системою методів і засобів перетворення, зберігання і передачі інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.
"Інформатика" - освітня область, синтезує наукові знання з математики, фізики, хімії, біології, інших наукових дисциплін і показує їх використання в роботі промисловості, енергетики, зв'язку, сільського господарства, транспорту та інших напрямків людської діяльності.
Інформаційна освіта, яким повинні оволодіти сучасні школярі, - це інтегративний масив знань, спрямований на вивчення проблем, пов'язаних з інформатизацією суспільства, з різноманіттям підходів до удосконалення всього, що нас оточує: природного середовища, штучно створеного світу техніки.
Цілями інформаційної освіти є:
- Підготовка учнів до перетворювальної діяльності в інформаційному потоці, Формування в їх свідомості інформаційної картини світу (поряд з природничонаукової і соціально-історичної) і розвиток таких якостей особистості як перетворює мислення та творчі здібності;
- Створення оптимальних умов для розвитку особистості і знаходження нею свого "Я" в процесі участі в різних видах навчальної та тРудова діяльності.
Інформаційна підготовка має інтегративну основу, - включає сукупність елементів знань політехнічного освіти, трудового виховання, навчання, професійної підготовки, забезпечує формування у шкільної молоді цілісної картини про природу, практиці, людину, науці.
Інформаційна спрямованість навчального процесу в школі в цьому зв'язку набуває якісно інший характер навчання і виховання учнів, а саме вона найбільше акцентована на зв'язок навчального курсу "Інформатика" з усіма предметами на соціальне, загальнокультурного та розвиваюче значення інформаційної освіти. Ів вирішенні даного питання велику допомогу може надати використання довідкової правової системи "Консультант Плюс". На уроках общестовознанія (9-11 класи) при вивченні тем "Конституція", "Демократія" дуже зручно використовувати тексти Конституцій з 1918 року. Можна не просто використовувати архівний матеріал, але розпечатати тексти важливих статей, порівняти хронологію текстів Конституції, звернутися до законів, декретів Радянської влади, сучасного суспільства і т.д.
Детально вивчивши технологію використання даної довідкової системи, ми переконалися, що наявні документи можна застосовувати на уроках історії, географії, хімії. Приємно, що дітям подобається знаходити потрібні документи за ключовими словами.
В рамках наукового напрямку, що розвивається в Російській академії освіти (В. С. Ледньов, А.А. Кузнєцов, С.А. Бешенков), акцент ставиться на виявлення і включення в зміст освіти базового кібернетичного освіти, "спрямованого на вивчення феномена самоврядності, в основі якого лежать процеси передачі, сприйняття, зберігання і переробки інформації". Це ядро базового кібернетичного освіти, на думку вчених, і повинно складати основу предмета шкільної інформатики:
Формування основ наукового світогляду.
У даному випадку мова йде, перш за все, про формування уявлень про інформацію (інформаційних процесах) як одному з трьох основоположних понять науки: Речовині, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу; єдність інформаційних принципів будови і функціонування самоврядних систем різної природи.
Формування загально навчальних і загальнокультурних навичок роботи з інформацією
Тут мається на увазі вміння грамотно користуватися джерелами інформації, оцінка достовірності інформації, співвіднесення інформації і знання, уміння правильно організувати інформаційний процес, оцінити інформаційну безпеку.
Підготовка школярів до подальшої професійної діяльності.
У зв'язку зі зміною домінанти професійної діяльності і збільшенням частки інформаційного сектору в економіці необхідно готувати школярів до різноманітних видів діяльності, пов'язаних з обробкою інформації, зокрема, освоєння засобів інформатизації та інформаційних технологій. Особливо слід відзначити важливість початкової підготовки в галузі управління. Як відомо, багато розвинених у технологічному відношенні країни (Великобританія, ФРН і ін) бачать у цьому запорука успішного державного й економічного розвитку.
Оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти
Необхідність такої підготовки випливає з особливостей безперервної освіти: Реалізація індивідуальних освітніх технологій, диференційованості освітніх процесів, посилення ролі засобів навчання.
Інформаційна підготовка припускає симбіоз громадсько-наукових та інформаційних знань, за допомогою яких людина здатна перетворювати і створювати новий світ.
У сучасних умовах істотно зростає роль вчителя інформатики як безпосереднього носія новаторських процесів. У нашій країні достатнім чином розширилося простір педагогічної діяльності, посилилася потреба в педагогах, здатних до перетворення розвивається соціально-культурного середовища, до побудови психолого-педагогічних умов розвитку особистості школяра можливостями освітньої галузі "Інформатика".
На жаль, цілі та завдання інформаційної освіти учнів, незважаючи на особливу привабливість, не знайшли поки належного застосування на практиці. Процес використання сучасних інформаційних технологій протікає в обстановці крайнього ускладнення педагогічної діяльності у зв'язку з відсутністю в нашій педагогічній науці досліджень цілісної педагогічної підготовки учнів як самостійної проблеми; обгрунтованих підходів до визначення содержанія інформаційної підготовки та реалізації його в процесі навчання і виховання в загальноосвітніх школах.
Проблема підготовки до оволодіння інформаційно-функціональної компетентністю представляється особливо актуальною у зв'язку зі зміною парадигми інформаційної освіти учнів, пошуком нових підходів до вирішення цієї проблеми, де вихідним ланкою виступає особистість - творча, Саморозвинена і самовдосконалюється.
У процесі підготовки вирішуються завдання, пов'язані з визначенням того, що повинен знати школяр відповідно до вимог стандарту з інформатики, як ці знання він буде застосовувати в навчальній діяльності, якими якостями особистості він повинен володіти, щоб знання та вміння давали найкращий результат.
Однак процес інформатизації освіти вимагає не тільки реалізації перелічених завдань, але необхідно оновити зміст освіти, змінити підходи до організації навчального процесу в школі, тобто викладання інформатики можна організувати модульно або, по-іншому, інтегрувати в інші освітні області, Зокрема, у викладання суспільствознавства.
Зрозуміло, що за таких умовах роль вчителя інформатики істотно зростає, так як він є як би координатором інформатизації освіти в школі, організатором інформаційного простору школи, що, природно, буде впливати позитивно на розвиток школи.
Отже, можна домогтися успіхів у інформаційному розвитку звичайної загальноосвітньої школи, якщо в цей процес включитися всім вчителів-предметників. Причому впровадження сучасних інформаційних технологій навчання повинно бути поступовим: Від використання звичного навчального матеріалу до використання електронних підручників.