© Сайт про Урок @""ІНФОРМАТИКА""@ WMmail.ru - сервис почтовых рассылок
   
  pc201010
  Глобальна комп’ютерна мережа INTERNET
 

Поняття глобальної комп’ютерної мережі.

Глобальні мережі (Wide Area Network, WAN) – це сукупність віддалених один від одного комп’ютерів–вузлів, сумісна взаємодія яких забезпечується комунікаційною мережею передачі даних і спеціальними програмами мережної операційної системи. Основу WAN складають потужні багатокористувацькі обчислювальні системи (Host – вузли) і спеціалізовані комп’ютери, які виконують функції комунікаційних вузлів. Користувачі комп’ютера стають абонентами мережі після під’єднання свого комп’ютера до цих основних вузлів. Крім того глобальні мережі охоплюються телекомунікаційними структурами, які об’єднують локальні інформаційні мережі, що мають загальний протокол зв’язку, методи під’єднання і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж (INTERNET, Bitnet, DECnet та інші) організовувалися для конкретних цілей, а в подальшому поширювалися за рахунок під’єднання локальних мереж, які використовували їх послуги та ресурси. Для глобальних мереж характерний значний масштаб (як по площі мережі, так і по числу вузлів) та неоднорідність, тобто різний тип архітектури та програмного забезпечення  їх вузлів.

Регіональна мережа пов’язує абонентів, що розміщені на значній віддалі між собою на території району, області, регіону чи країни. Як правило, це спеціалізована мережа. Мережі, які охоплюють території в тисячі кілометрів, вважають глобальними. В регіональних та глобальних мережах, як правило, існує центр управління мережею, який відповідає за ефективне і надійне функціонування мережі, за оптимальний вибір маршрутів проходження повідомлень від абонента до абонента. У вузлах мережі встановлюються потужні багатокористувацькі обчислювальні системи (Host-вузли) та спеціалізовані комутаційні комп’ютери, які зв’язані з абонентськими пунктами. Надійність мережі підвищується, якщо частина вузлів з’єднана за допомогою каналів, оминаючи центр. У вузлах мережі знаходяться спеціалізовані обчислювальні комплекси, на яких ведеться обробка інформації.

Що таке INTERNET.

З технічної точки зору INTERNET - це об’єднання транснаціональних комп’ютерних мереж, що працюють по різних протоколах, пов’язують різноманітні типи комп’ютерів, фізично передають дані по всіх доступних типах ліній - від витої пари і телефонних ліній до волоконно-оптичних і супутникових каналів. Сьогодні INTERNET складається з десятків тисяч мереж всього світу та всіх континентів. Можна сказати, що INTERNET- це мережа мереж, що оповили всю земну кулю. Питання, які мережі охоплює INTERNET, достатньо складне. На початку 90-тих роках можна було б твердити, що INTERNET об’єднує всі мережі, що працюють на основі протоколів TCP/IP. Але сьогодні багато глобально розподілених мереж, наприклад такі як BITNET, DECnet, Compuserve, які працюють на протоколах, відмінних від TCP/IP і, відповідно, не можуть бути частиною Inetrnet, проте надають своїм абонентам доступ в INTERNET через спеціальні шлюзи. Можна вважати, що телефонні мережі - це “телефонний“ INTERNET. Користувач вирішує тільки свої проблеми: чи то виконує програму на віддаленому комп’ютері, чи отримує інформацію, яка знаходиться в іншому кінці земної кулі, чи вимагає інформацію з бібліотеки Конгресу США і т.д. Користувача не повинні турбувати проблеми, як це організовується.

Всі мережі мають мережні центри, які узгоджують між собою всі питання міжмережної взаємодії. Комп’ютери в мережі взаємодіють між собою згідно спеціальних правил та угод, що називаються протоколами. Існує багато найрізноманітніших протокольних стандартів (протокольних наборів), таких як DECnet, SNA, Novell/IPX, Appletalk, але для взаємодії в мережі комп’ютери повинні використовувати один і той же протокольний набір одночасно з обох сторін. Для об’єднання комп’ютерів в мережу INTERNET використовується протокол TCP/IP - Transmission Сontrol Protocol/Internet Protocol (протокол управління передачею/ міжмережний протокол). Його інакше називають технологією міжмережної взаємодії, технологією INTERNET. TCP/IP - це загальноприйняте скорочення, яке позначає набір протоколів передачі даних (біля 100), що використовуються для об’єднання комп’ютерів і обладнання передачі даних в єдину мережу. В його склад входять протоколи SMTP (e-mail), Telnet, FTP, Gopher, WAIS, Archie, WWW і багато інших.

TCP/IP, розроблений DARPA в 1970 році, був частиною експерименту в галузі міжмережної взаємодії - взаємодії різних типів мереж і комп’ютерних систем. Вперше TCP/IP був використаний в мережі ARPANET в 1983 році. До початку 90-х років став фактично стандартом. В даний час протоколи TCP/IP широко використовуються в цілому світі для об’єднання комп’ютерів в мережу INTERNET. Більша частина комп’ютерів в INTERNET прив’язана по протоколу TCP/IP.

Деколи можна зустріти вживання “Internet“ з малих букв. В цьому випадку мова йде про деяку одну визначену мережу, яка використовує технологію TCP/IP. Якщо мова йде про глобальну мережу, об’єднуючу мережу, що використовує технологію TCP/IP, тоді потрібно мати на увазі INTERNET. Детальнішу інформацію про протоколи TCP/IP можна знайти в RFC (Requests For Comments) - спеціальних документах Інформаційного Центру Мереж (Network Information Center - NIC).

Історія виникнення і розвитку INTERNET.

Історія INTERNET починається з 1969 року, коли Міністерством Оборони США було ініційовано створення першої локальної мережі під назвою ARPANET (адміністрування передових дослідницьких проектів). Метою цих досліджень було вивчення можливостей об’єднання ресурсів багатьох комп’ютерів в єдиній системі. Спочатку мережа складалась з чотирьох комп’ютерів (трьох в Каліфорнії та одного в Юті). Створення ARPANET було експериментом уряду США в галузях мереж комутацій пакетів. ARPA, (Department of Defense (DOD) Advanced Research Projects Agency - Агенство Перспективних досліджень Міністерства оборони США), який пізніше став називатися DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency), об’єднало дослідників, надавши їм можливість колективно використовувати апаратні і програмні ресурси, бази даних, та іншу інформацію. Через деякий час до ARPANET були підключені інші експериментальні мережі: PRNET (packet radio) і SATNET (packet satellite). Об’єднання мереж було реалізовано з використанням розробленої спеціально для цієї мети технології міжмережної взаємодії TCP/IP, фінансованої DARPA. Ця мережа з’єднувала науковців, задіяних у військовій тематиці, з окремими комп’ютерними центрами. В 1986р. Міністерство оборони розділило цю систему на дві підсистеми – військову і цивільну  (ARPANET і MILNET ) у зв’язку з проханням науковців США, але з’єднання, зроблене між мережами, дозволило їм взаємодіяти між собою. Це перше міжмережне з’єднання було названо DARPA Internet, пізніше перше слово було опущено і нове міжмережне з’єднання почали називати INTERNET. Велике значення для розвитку ARPAnet мала поява Ethernet технології - технології локальних мереж. Це дозволило підключати до ARPANET не тільки окремі комп’ютери, але і локальні та корпоративні мережі великих організацій. На початковій стадії розвитку доступ до ARPANET обмежувався військовими та організаціями, які працювали за контрактом з військовими, університетами, що виконували військові замовлення. В кінці 1970-х років була створена нова глобальна мережа, яка обслуговувала університетські колективи і частково комерційні організації: UUCP, мережу комп’ютерів, працюючих під керівництвом операційної системи UNIX і USENET - всесвітню мережу телеконференцій.

На початку 1980-их років з’явились такі мережі, як Computer Science Network (CSNET) і BITNET, користувачами яких були в основному вчені та дослідники. Ці мережі ще не стали частиною INTERNET, але завдяки спеціальним з’єднанням, що називаються шлюзами, дозволяли обмінюватися інформацією між різними мережами.

Наступний важливий момент в розвитку INTERNET пов’язаний з створенням в 1986 році мережі Національного Наукового Фонду США, мережі NSFNET (National Science Foundation Network). Використовуючи існуючу ARPANET-технологію, NSFNET об’єднала дослідників всієї країни п’ятьма суперкомп’ютерними центрами у провідних університетах США, зв’язавши їх між собою 56 КБіт/сек телефонними каналами зв’язку, що на той період часу було неймовірно швидко. В подальшому NSF ініціював створення національних мереж. В кожному регіоні кожен університет з’єднувався із своїми найближчими сусідами. В результаті таких з’єднань створилась єдина комп’ютерна мережа США. Зв’язок університетів відбувався за допомогою телефонних ліній. Слід зазначити, що в цей час суперкомп’ютери були в розпорядженні тільки військових і розробників у великих організаціях. Створення потужнішої мережі, зв’язаної швидкісними каналами зв’язку викликало масове під’єднання до NSFNET різних регіональних, університетських, академічних мереж по всій країні. На сьогоднішній день до NSFNET під’єднано близько 20000 мереж всього світу. Таким чином, NSFNET по суті замінила і витіснила ARPANET як дослідницьку мережу. ARPANET, виконавши свої функції, була зупинена в березні 1990 року. Така ж участь спіткала і CSNET, абоненти якої, в основному спеціалісти в сфері комп’ютерних технологій, масово перепід’єднались до NSFNET. CSNET припинила своє існування в 1991 році.

Значне зростання мережного трафіку і кількості під’єднаних до мережі абонентів призвів до необхідності технічної реорганізації мережі. В 1987 році з Merit Network Inc. був підписаний контракт на керування і розвиток NSFNET. Merit Network Inc. разом з IBM Corporation і MCI Communication Corporation провела реорганізацію NSFNET, в результаті чого було створено NSFNET Backbone (базова частина мережі), яка складалася з 13 територіально розподілених центрів, обєднаних між собою вже цифровими швидкодіючими каналами звязку T1 швидкістю 1.45 МБіт/сек. Через деякий час контракт на керування і розвиток NSFNET отримала безприбуткова корпорація ANS (Advanced Network & Services, Inc), створена трьома компаніями, які брали участь в реорганізації NSFNET: Merit Network Inc, IBM Corporation, MCI Communication Corporation.

На сьогодні NSFNET є головною мережею INTERNET. Її діяльність фінансується урядом США. Державне супроводження опорного вузла NSFNET і мережних послуг обходиться в близько 18 млн. доларів в рік, опорна частина мережі функціонує на каналах зв’язку T3 швидкістю 45 Mbps.

Глобалізація  INTERNET.

В подальшому до мережі INTERNET почали під’єднуватися комерційні фірми. Мережа перестала працювати тільки на військових та вчених і стала виконувати і комерційні функції. З точки зору користувача в INTENET працюють постачальники послуг, які підтримують інформацію на серверах, і споживачі цих послуг – клієнти. Взаємодія постачальників з споживачами здійснюється через комутаційну систему з багатьох вузлів. Кількість користувачів INTERNET налічує десятки мільйонів. В Європі відповідна мережа називається EUNET.

Сервери інформаційних послуг

Новини науки та техніки

Новини бізнесу і фінансів

Оперативна ділова діяльність

Видавці навчальних матеріалів

Видавці літератури

Видавці газет і журналів

 

Шлюз INTERNET

 

 

Підмережа зв’язку, система комунікаційних вузлів INTERNET

 

 

Шлюз INTERNET

 

 

Корпоративні мережі

Локальні мережі організацій

 

 

Споживачі послуг INTERNET

 

                       

 

Якщо на початку розвитку мережа використовувалась чисто в наукових цілях, то на 1999 рік більше 60% можливостей INTERNET використовують в комерційних цілях. Національний науковий комітет і уряд США велику увагу придають розвитку технологій, що забезпечують безпеку комерційних угод, що проводяться через INTERNET. Абсолютна більшість компаній північної Америки зв’язані з системою INTERNET. В таблиці 2 наведено прогноз комерційного використання INTERNET до 2000 року.


Таблиця 1

Прогноз глобального зростання користування системою INTERNET.

 

Грудень 1995

Грудень 2000

Кількість абонентів, що використовують систему Web

16.1 млн

163 млн

Кількість приладів, які використовують Web в усьому світі

12.6 млн.

233.3 млн.

Процентна кількість продаж і отримання сервісних послуг за допомогою ІNTERNET

24%

28%

Кількість комерційних угод зроблених за допомогою Web

3000 млрд.

 

 

Практично не існує якої-небудь єдиної організації, корпорації, яка централізовано займається адміністративним і технічним управлінням INTERNET. Як і не існує центрального вузла мережі INTERNET, центру мережі, який відповідає за роботу INTERNET в цілому. INTERNET складається з великої кількості різноманітних мереж, кожна з яких має власний Мережний Центр, який координує доступ своєї мережі до INTERNET та узгоджує всі питання міжмережної взаємодії. Суттєвий вплив на розвиток INTERNET має уряд США, який фінансує NSFNET, академічні та дослідні мережі, а також мережі в таких галузях як оборона, космос, енергетика та інші. Сформовано Federal Networking Council (FNC) - Раду Урядових Мереж, яка повинна координувати зусилля і об’єднувати всі урядові мережі в NREN. Управління і розвиток “головної“ мережі INTERNET, NSFNET, здійснюється бесприбутковою корпорацією Advanced Network & Services,Inc. (ANS), створеною трьома компаніями: Merit Network Inc., IBM Corporation, і MCI Communications Corporation. NSFNET має устави, правила, регламентуючі роботу тільки її мережі, але це не має жодного відношення до всіх мереж, які підєднані до NSFNET. Питаннями вирішення міжмережних проблем і управління міжмережними проектами, виробленням стандартів, розвитком і покращенням набору протоколів TCP/IP займається INTERNET Society - безприбуткова професійна організація, членами якої є як індивідуальні члени так і організації різноманітних товариств, включаючи академічні, наукові, інженерні. В 1991 році з метою зняття обмежень по комерційному трафіку була створена безприбуткова асоціація комерційних представників послуг INTERNET CIX (Commercial Internet Exchange).

Процес комерціалізації INTERNET.

Той факт, що уряд США фінансував NSFNET, призвів до того, що довгий час існували  обмеження по використанню INTERNET. Обмеження торкаються виключно комерційного трафіка, і накладаються у відповідності з Правилами Допустимого Використання Мережі (Acceptable use policy). Найвідомішими і широко використовуваними є NSFNET’s Acceptable Use Policy, які забороняють передачу через мережу NSFNET  комерційної інформації, тоді як інформація в підтримку наукової діяльності всіляко підтримується. Під комерційною інформацією розуміють непрошену рекламу, умови покупки товарів і т.д. Але існує велика кількість винятків, наприклад, повідомлення про нові продукти чи нові версії програмного забезпечення. Така інформація є допустимою, оскільки вона може бути важливою і корисною вченим і дослідникам. Багато користувачів використовують INTERNET для отримання інформації про виробників та про їх продукти. Відповіді на такі запити, включаючи інформацію про ціну, звичайно вважаються допустимими, оскільки інформація була ініційована безпосередньо абонентом. Обмеження не є універсальними, особливо після появи комерційних представників мережних послуг, які продають доступ до INTERNET. Організації, які надають користувачам послуги по доступу в INTERNET, мають статус провайдера INTERNET (Internet Service Provider - постачальники послуг INTERNET). До стандартних послуг відносяться:

·     різні типи під’єднання (сеансне з’єднання dial-up або пряме під’єднання direct Internet connection);

·     підтримка IP-адреси (статична (постійна) або динамічна IP-адреса (на час під’єднання));

·     різні рівні підтримки і надавання сервісу (різні служби і сервіси: поштова служба, служба обміну файлами FTP, служба підтримки телеконференцій і т.д.).

Роль провайдера INTERNET може виконувати як невелика регіональна компанія, так і глобальна служба. Провайдери INTERNET як правило володіють високошвидкісними каналами зв’язку з регіональною точкою входу в мережу.          Кінцеві користувачі отримують доступ в INTERNET через комп’ютерний вузол провайдера INTERNET. Після цього комп’ютер провайдера виділяє динамічну (тимчасову) IP-адресу для користувача. Потім користувач через точку входу в INTERNET отримує можливість роботи з усією мережею INTERNET.

Проведені статистичні дослідження підтверджують масове під’єднання до INTERNET комерційних організацій, особливо в останній час, коли були зняті деякі обмеження на комерційну діяльність. Особливо це стосується великих корпорацій, довгий час доступ яких в INTERNET обмежувався лише дослідницькими та інженерними відділами. Все більше і більше комерційних представників послуг і незалежних мереж, таких як Dialog і Compuserve, встановлює міжмережний зв’язок з INTERNET, надаючи своїм клієнтам можливість користуватися послугами INTERNET. Наразі користувачі INTERNET намагаються розробити загальну стратегію розвитку та єдину систему адресів INTERNET. Існує спеціальна група Engineering Task Force, що займається розробкою стандартів роботи цієї мережі.

На сучасному етапі INTERNET майже повністю фінансується комерційними організаціями. Сьогодні комерція в INTERNET - одна з головних рушійних сил його розвитку. INTERNET стає важливим бізнес – інструментом в діяльності організацій.

Послуги комп’ютерної мережі INTERNET.

INTERNET надає такі основні види послуг:

1)  e-mail – електронна пошта;

2)  групи новин;

3)  списки поштової розсилки;

4)  доступ до файлів віддалених комп’ютерів;

5)  сеанси зв’язку з іншими комп’ютерами, під’єднаними до INTERNET;

6)  пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;

7)  спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;

8)  доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).

З додаткових послуг можна виділити наступні:

·     широка передача MultiMedia;

·     RadioInternet;

·     розмовний конференційний зв’язок;

·     безпечні угоди;

·     відеоконференційний зв’язок;

·     безпровідне з’єднання.

Електронна пошта.

Електронна пошта, яка забезпечує пересилання електронних документів в глобальній ком’ютерній мережі, стала найпоширенішою службою INTERNET. Електронні листи разом з довільними додатками до них розбиваються на окремі частини (пакети), які передаються до адресата незалежно і можливо різними маршрутами. Після того, як всі пакети прибудуть до адресата, з них збирається первинне повідомлення. Як правило, цей процес триває в межах однієї хвилини, навіть якщо адресати знаходились в різних кінцях планети.

Використання електронної пошти передбачає наявність поштової програми, яка дозволяє:

·     читати пошту, що надходить;

·     відправляти пошту;

·     відповідати на повідомлення, що надходять;

·     надсилати повідомлення іншим користувачам через електронну пошту;

·     зберігати повідомлення на майбутнє;

·     читати раніше збережені повідомлення.

Кожен вузол INTERNET, що відправляє або приймає пошту, має спеціальну поштову адресу та особу, що відповідає за роботу вузла (postmaster), яка відповідає за доставку повідомлення. Postmaster також надає консультації у випадку некоректної роботи електронної пошти. Для знаходження адреси e-mail потрібної особи, можна звернутися до відповідних довідкових серверів в INTERNET.

Значною перевагою електронної пошти в порівнянні із звичайною є можливість розсилання одного повідомлення по багатьох адресах одночасно.Для цього потрібно перерахувати всіх адресатів у відповідному полі e-mail програми. Списки поштової розсилки (mailing list) - це спосіб, за допомогою якого організується взаємодія групи користувачів, зацікавлених в обміні повідомленнями один з одним та в проведенні спільних (можливо групових) дискусій. Списки поштової розсилки відрізняються від груп новин тим, що кожен учасник списку автоматично отримує по електронній пошті окремий екземпляр будь-якого повідомлення, яке з’являється в даному списку поштової розсилки. Списки поштової розсилки менші за обсягом від груп новин; вони бувають специфічні і строгі за змістом. Список поштової розсилки має власну поштову адресу. Деякі списки контролюються або модеруються. Це означає, що модератор продивляється повідомлення електронної пошти i вирішує, які з них розсилати.

Групи новин.

Групи новин - це загальнодоступні дискусійні форуми, як наприклад клуби по інтересах. Повідомлення формуються у формі каталогів. Фізично інформація, що міститься в окремих групах новин, зберігається на серверах провайдерів, університетів, корпорацій і т.д. Як правило, життєвий цикл повідомлень обмежений, і вони знищуються через деякий час, - в іншому випадку сервери були би загромаджені ними на протязі декількох місяців.

Користувачі INTERNET постійно відправляють в групи новин найрізноманітніші повідомлення. На протязі приблизно доби ці повідомлення через USENET надходять практично на всі вузли INTERNET для остаточного ознайомлення в групу новин. Група новин INTERNET - це всесвітня розподілена дошка оголошень bulletin board systems.

Типова робота з групою новин полягає в наступному: спочатку користувач бачить перше повідомлення, потім відповідаєте на нього, потім відповіді на запитання і т.д. Таким чином ви можна прочитати весь діалог або тільки ті його частини, що вас цікавлять. Для контактування з групами новин були розроблені спеціальні програмні засоби, які призначені для роботи з повідомленнями, оскільки самі по собі тогочасні броузери не мали засобів доступу до повідомлень.

Найпоширенішою дошкою оголошень став USENET. USENET - це всесвітня розподілена дошка оголошень (bulletin board system BBS). Користувачі INTERNET по всьому світу постійно відправляють в групи новин найрізноманітніші повідомлення і протягом доби ці повідомлення через USENET надходять практично на всі вузли INTERNET для загального ознайомлення. Зараз в мережі Usenet функціонує понад 15 тисяч груп новин, які відображають практично всі сторони сучасного життя. В телеконференціях можна зустріти документацію по найсучаснішому програмному забезпеченню, статті відомих вчених, і нарешті все що завгодно. Телеконференціями (групами новин) в свій час називалися файлові ділянки на серверах, до яких мали доступ до читання і запису всі бажаючі обмінюватися інформацією по певних темах.

Крім того проводиться розповсюдження інформації за допомогою “закритих” телеконференцій типу Clarinet.

Всі телеконференції можуть бути модеровані (керовані) або немодеровані. Модеровані телеконференції можуть наповнюватися інформацією тільки визначеними особами - модераторами. Інші користувачі мережі можуть тільки читати цю інформацію. Модератори (конкретні особи) несуть відповідальність за зміст телеконференцій. Немодеровані телеконференції доступні для розміщення інформації будь-яким користувачам мережі. Модеровані телеконференції стали засобом висловлення думки модераторів, тобто керованим засобом масової інформації - електронними газетами. Прикладом однієї з найсерйозніших електронних газет, доступних в мережі INTERNET є ієрархія телеконференцій Clarinet, яка містить понад сотні груп новин, присвячених політичній, економічній, правовій. спортивній та іншим тематикам. Наповненням телеконференцій займається декілька інформаційних агентств, серед яких, наприклад, Reuters, API, UPI, NewsBytes.

Користувачі, які не можуть знайти групу новин по своїх інтересах, доклавши деяких зусиль, можуть створити свою власну групу новин.

Формування назв телеконференцій.

Імена телеконференцій мають ієрархічну структуру. Вищий рівень цієї структури називають ієрархіями телеконференцій. Ієрархії бувають територіальними - тоді їх назви співпадають з позначеннями країн або домінуючих в цих країнах систем (наприклад, de, ukr, relcom). Також існують міжнародні ієрархії, найвідомішими з яких є:

·     comp - обговорення питань, пов’язаних з комп’ютерами і програмуванням;

·     news - обговорення програми обміну новинами, питання розвитку системи телеконференцій;

·     rec - відпочинок, хобі, захоплення;

·     sci - дискусії і обмін досвідом з різних наукових дисциплін;

·     soc - питання суспільного життя;

·     talk - обговорення дискусійних питань за інтересами;

·     misc - теми, що не входять в жоден з класів, або які одночасно охоплюють кілька класів;

·     biz - бізнес і альтернативна ієрархія.

Назви телеконференцій складаються з назви ієрархії і теми, зв’язаних крапкою (наприклад, телеконференція news.answers відноситься до ієрархії news і присвячена відповідям на питання, що найчастіше ставляться). Ця конференція має двокореневу назву. При необхідності можуть формуватися трьох-, чотирьох- і п’ятирівневі назви. Традиційно в телеконференції Usenet заборонялося розміщати будь-яку комерційну інформацію, проте ця традиція була порушена. Внаслідок цього сьогодні певне місце в системі телеконференцій займає відверта реклама. В комерційних групах новин розміщаються рекламні оголошення про купівлю, обмін чи продаж товарів і послуг. Комерційні телеконференції української частини INTERNET представлені в таблиці 2 (додаток). Адреси деяких некомерційних телеконференцій української частини INTERNET представлені в таблиці 3 (додаток).

Служби доступу INTERNET до віддалених файлів.

Інформаційні архіви - це “комп’ютерні бібліотеки“, в яких зберігаються різноманітні матеріали і програми, що користуються тривалим попитом і нерідко мають значний обсяг. Інформація в архівах зберігається у вигляді файлів, які в залежності від їх тематичної спрямованості групуються в каталоги і підкаталоги, створюючи деревовидну структуру (аналогічну файловій структурі операційних систем MS-DOS і UNIX). Каталог найвищого рівня називається кореневим каталогом архіву.

Основною функцією поштового серверу інформаційного архіву є пересилання по запиту користувачів необхідних файлів засобами електронної пошти. В процесі підготовки файлу до пересилання поштовий сервер автоматично виконує (у випадку необхідності або по запиту користувача) операції стиску і кодування інформації. Поштові програмні сервери, що працюють з інформаційними архівами, можна розділити на три види:

·     файловий сервер;

·     FTPmail-сервер;

·     WAISmail-сервер.

Файловий сервер обслуговує тільки один інформаційний архів і призначений тільки для автоматичного прийому запитів користувачів і видачі по електронній пошті результатів їх виконання у вигляді файлів з текстовою інформацією, графічними продуктами, програмами і т.д.;

FTPmail-сервер дозволяє користувачу отримати файли з віддалених інформаційних архівів, що працюють в режимі FTP (File Transfer Protocol). Функції FTPmail-серверу складніші, ніж файлового серверу. По запиту користувача сервер автоматично формує програму взаємодії з віддаленим архівом, проводить сеанс зв’язку і відсилає його результати замовнику по електронній пошті;

Доступ до файлів віддалених комп’ютерів відбувається під керуванням протоколу передачі даних File Transfer Protocol, а для обміну інформацією комп’ютер потрібно під’єднати до FTR серверу вузлового комп’ютера в INTERNET, на якому зберігаються файли, призначені для передачі інформації. Багато загальнодоступних FTR серверів дозволяють під час сеансу зв’язку отримати будь-які файли, які цікавлять користувача.

Довідково-пошуковий WAISmail-сервер (Wide Area Information Service) призначений для пошуку інформаційних архівів, що містять необхідні файли.

Служба Word Wide Web.

Сервіс WWW або просто Web (Word Wide Web- всесвітня павутина) найпопулярніший сервіс у мережі, який забезпечує достатньо зручний спосіб роботи з інформацією. Сьогодні існує не менше 30 тисяч серверів WWW. Саме за рахунок WWW мережа зростає так стрімко. Користуючись нескладною мовою опису, можна скласти гіпермедійні документи для їх подальшої публікації в Мережі. Гіпермедійний - це документ, який може містити всі види інформації - від простого тексту до мультимедійних роликів. Щоб побачити зміст документу, потрібно мати на комп’ютері-клієнті програму перегляду - броузер. Найпопулярніші на сьогодні броузери - Netscape Navigator та Internet Explorer, що підтримує багато розширень HTML. HTML (Hyper Text Markup Language - це мова гіпертекстової розмітки документів. Саме з її допомогою оформлюється інформація в WWW. В WWW існують сервери будь-якої тематики. Web є багатим джерелом інформації з комп’ютерної тематики. Існує багато компаній, які надали можливість простого доступу до свого програмного забезпечення, технічної допомоги та інформації на своїх серверах.

Таблиця 2

Світовий розподіл WWW-серверів за різними тематичним рубрикаціями (початок 1999 року).

Назва рубрикації

Кількість

Назва рубрикації

Кількість

Бізнес – школи

499

Інтернаціональна економіка

382

Класифікації

1354

Журнали

387

Компанії

205596

Інформаційні системи менеджменту

98

Консорціуми

81

Маркетинг

384

Економіка споживчих товарів

160

Організації

404

Конвенції і конференції

71

Продукти і послуги

6733

Кооперативи

21

Нерухомість

186

Курси

10

Інформація про малий бізнес

330

Економічні індикатори

27

Податки

94

Освіта

44

Торгівля

120

Електронна комерція

121

Перевезення

767

Найм робочої сили

1540

Фінанси і інвестиції

845

 

WWW використовується для розміщення різноманітної нормативної, статистичної і ділової інформації, каталогів продукції тих або інших фірм. Вся ця інформація час від часу поновлюється. На Web-сторінках можна швидко знайти і отримати інформацію про товари і послуги, яку часом взагалі неможливо отримати ніякими іншими шляхами.

Перспективи надання безкоштовних послуг.

 Останнім часом одне за іншим з'являються повідомлення, що провайдери, фірми які забезпечують доступ в Internet, пропонують свої послуги безплатно. Відповідно до звіту Jupiter Communications, кількість безкоштовних користувачів Internetу до кінця 2003 року виросте у Сполучених Штат більше ніж у 5 разів, що набагато більше загального приросту числа користувачів Internet, і ймовірно складе 50 відсотків. Вже декілька років успішно працюють безкоштовні електронні поштові скриньки. Щоб одержувати і відправляти пошту з їхньою допомогою, потрібно мати лише доступ в Internet. Зростає кількість користувачів, що користуються безкоштовною електронною в нашій країні. Це пояснюється такими причинами.

 По-перше, поширення реклами є однією з умов надання безкоштовних послуг. Наприклад, деякі компанії в обмін на включення рекламних оголошень до електронної кореспонденції абонента забезпечують користувачам безплатний  доступ в Internet.

Друга причина поширення безкоштовного доступу в Internet - вибуховий розвиток мережної торгівлі й інших послуг. Наприклад, в 1999 році в США прямі продажі комп'ютерів через Internet обігнали обсяги продаж через звичайні комерційні канали. Тому не дивно, що деякі фірми, що займаються продажем товарів та послуг, створюють служби безкоштовного доступу до мережі Internet. Так вони сподіваються залучити покупців, що не мають поки що доступу в Internet.

Для багатьох головних менеджерів фірм стало очевидно, що прибуток від додаткових послуг через Internet, що може оплатити користувач, незабаром у десятки раз перевищать вартість доступу в Internet. Безкоштовність доступу - це не підступ або рекламний трюк, а засіб боротьби за майбутнє або ж можливість зайняти гідне місце поруч із гігантами і протиставити їхній експансії. Добре відомо, що люди неохоче змінюють свого першого провайдера, якщо він забезпечує задовільні умови доступу. Тому, відмова від абонентської плати - це не добродійність, а вдалі інвестиції. Відомо, що перехопити клієнтів обходиться набагато дорожче, ніж залучити їх відразу.

Існують і глибші причини, що спонукають провайдерів надавати безкоштовний доступ у Internet. Розвиток маркетингу і методів стимулювання продажів останнім часом показали, що чим кращі і триваліші відношення між покупцем і продавцем, тим це вигідніше продавцю. Відбувається це тому, що повторні продажі постійним клієнтам приносять компанії прибутку в два - три рази більше, ніж перші. Спілкування створює атмосферу довіри, а довіра, як показала практика продаж, дорогого коштує. На протязі останнього століття маркетинг, як принцип продаж пройшов повне коло - від торгівлі один на один, яку вели сторіччя тому, до безособового світу засобів масової інформації і масової торгівлі й назад - знову до персонального обслуговування і зміцнення відношень із клієнтами, що стало можливим у наші дні завдяки новим інтерактивним інформаційним технологіям. Internet призначено стати основним мостом між рекламою і збутом. Якщо роль дружніх, теплих відношень, роль зворотного зв'язку така велика при здійсненні продаж у розвинутому суспільстві, то зрозуміло, що великі провайдери, завдяки яким можна налагодити такі відношення в найрізноманітніших галузях, стають ключовими фігурами в бізнесі сторіччя, що наступило.

 

 
  Сегодня были уже 1 посетителей  
 
Лаптєв Олег Володимирович © 2010 pc201010.ru.gg
Этот сайт был создан бесплатно с помощью homepage-konstruktor.ru. Хотите тоже свой сайт?
Зарегистрироваться бесплатно